Не знаю де ти є і чому переживаю,ми ж не разом вже уви але тебе я ніколи не забуваю,весь час:рано,ввечір,вдень,вночі я думаю ским ти... Мабуть ти десь із іншою гуляєш,так ніжно її ласкаєш,не відпускаєш,а мене вже інший словами,дотиком і серцем кохає,і голос ззаді шепче не твій-уви. Присвячений Лопушанському Степанові.
твий дотик мов прохолодний витерець в пекельний день твоъ обыйми, як тисяча- тисяч прекрасних пысень твый поцылунок- усых моъх бажаньь ы знову твый дотик хай неминаэ цей день саша я тебе люблю))))))
